У Києві відбулося нагородження учасників презентаційного альманаху "Діловий імідж України", що має на меті ілюструвати, зокрема для іноземців, економічний та інтелектуальний потенціал держави. Український дім на один день зібрав під одним дахом найяскравіших представників бізнес-еліти нашої країни, котрих було відзначено пам'ятними знаками та дипломами за підписом Голови Верховної Ради Володимира Литвина. Єдиним представником Тернопільщини на такому солідному зібранні був Василь Мартинюк, головний лікар санаторію "Медобори", що увійшов до альманаху як один з найкращих санаторно-курортних закладів України.

Остання нагорода — лише чергова у чималій колекції, — сказав "Місту" Василь Іванович. — Ще в 2000 р. "Медобори" було внесено до "Золотої книги України", а роком пізніше санаторій увійшов до "Книги ділової еліти України" разом з іншими найкращими оздоровницями нашої країни. У 2002 р. ми взяли участь у першому конкурсі "Золоті торгові марки України" і увійшли до десятки переможців у галузі санаторно-курортного лікування. А всього в країні є близько 3 тисячі санаторіїв! Через рік відбулось нагородження дипломом Фонду суспільного визнання, а в 2004 році наш санаторій став лауреатом конкурсу "100 кращих товарів і послуг України". І це далеко не повний перелік!

Василь Іванович переконаний, що всі ці перемоги й нагороди створюють позитивний імідж та є своєрідною рекламою для людей з різних регіонів нашої країни та закордону. З кожним роком пацієнтів стає дедалі більше, адже далеко не кожен український санаторій може запропонувати також такий широкий спектр послуг та новітні методи лікування.

Поинтересуйтесь у любого человека, хочет ли он быть здоровым, И сколь бы широк и многообразен ни был охват респондентов подобного социологического опроса, ручаюсь, вы получите стопроцентно утвердительный ответ. Действительно, здоровыми мы хотим быть все без исключения. Однако, если для этого необходимо прилагать определенные - право, совсем не титанические — усилия, ряды «положительных» респондентов резко редеют. Причем удивляют и обескураживают не просто ленивые по своей природе люди, а зачем, мол, им вести правильный (читай, здоровый) образ жизни, если, скажем, опрокидывая рюмку водки, поглощая на ночь глядя жареное, жирное и соленое, отлеживая бока у телевизора, загорая летом до черноты, они чувствуют себя нисколечко не Луже, чем регулярно бегающий по утрам сосед или знакомая барышня, исключившая из своего ежедневного рациона все «неполезные* продукты и боящаяся послеполуденного солнца, как огня?.. Вас буквально забросают десятками леденящих душу историй, когда у здоровяка-физкультурника в расцвете сил и лет внезапно отказывало сердце, а на «правильную» особу обрушивалась неизлечимая болезнь... Жирной же точкой в подобных монологах, как правило, служат сомнительно веселенькие рифмованные строчки родом из нашего советского прошлого: «Кто не курит и не пьет, тот здоровеньким умрет».

Еще понятно, если бы приведенная аргументация звучала из уст людей малообразованных, не имеющих возможности черпать информацию и пополнять свои знания из различных источников. Так нет же! В любом населенном пункте нашей родины, начиная со столицы, чуть ли не на каждом шагу сталкиваешься с подобными прожигателями жизни. Имею в виду отнюдь не особей, опустившихся на социальное дно, а людей с виду вполне благополучных и благоустроенных. Ну почему подавляющее большинство из них вспоминает о необходимости беречь свое здоровье только тогда, когда последнему уже нанесен непоправимый вред?..

Все сказанное выше - лишь фрагментарное изложение непоколебимой жизненной и профессиональной позиции главного врача санатория «Медоборы» Василия Мартынюка. Руководитель здравницы (www.medobory.com.ua; e-mail: info@medobory.com.ua), расположенной в селе Конолкивка Теребовлянского района Тернопольской области, о настоятельной необходимости беречь здоровье (а не только честь) смолоду, может говорить бесконечно. И поверьте, эти слова подкреплены серьезным и очень нужным людям делом. Возглавляемый Василием Ивановичем коллектив уже не одно десятилетие успешно занимается не только профилактикой различных заболеваний, но и их лечением. Причем список недугов, которым противостоят конопкивские медики, и список применяемых здесь методов столь длинен, что мы решили рассказ об этом необычном санатории разбить на несколько подач.

Итак, первая медоборовская «фишка» — вода «мертвая» и вода «живая».

- Название села, разместившегося на живописных холмах, - рассказывает В.Мартынюк, -происходит от имени бывшего землевладельца барона Яна фон Конопки. Именно он почти два столетия назад основал здесь первый бальнеологический курорт, где поправляла свое здоровье местная знать. В 1829 году у барона гостил доктор Генрих Мосинг, осуществивший физико-химический анализ конопкивской воды и издавший на немецком языке монографию о ее целебных свойствах. Это был первый научный труд, посвященный минеральным водам Тернопольщины. Здравница, возникшая по инициативе барона, просуществовала 70 лет, пока ее не уничтожил пожар. К исследованию же и повторному освоению конопкивских подземных богатств вернулись лишь во второй половине минувшего века. Результатом упомянутых изысканий и стало возникновение в 1987 году нашего санатория.

Между прочим, край, где выросли «Медоборы», по причине его уникальной красоты и экологической чистоты называют Подольской Швейцарией. Но не только самобытная природа и очарование окружающих ландшафтов привлекают в санаторий людей. Надежным фундаментом его популярности прежде всего стала воистину живительная влага, извлекаемая из глубин земли, содержащая органические компоненты сероводородная минеральная вода. Именно се и называют «живой», по своему составу она аналогична широко известной «Мацесте». Лечебные ванны из такой воды (причем без разбавления) являются, по сути, мощнейшим биологическим стимулятором. Поэтому их назначают пациентам с ревматоидными артритами, полиартритами, остеохондрозом, болезнями периферической и центральной нервной системы, костей, мышц, сухожилий.

Эта волшебная вода, кроме всего прочего, улучшает обменные процессы, активизирует работу эндокринных, щитовидной, поджелудочной, надпочечных и половых желез, повышает сопротивляемость организма. А «мертвая» — это содержащая минеральные компоненты натрий-хлоридная йодобромная вода, способная на равных конкурировать с моршинской. По крайней мере, по широте спектра лечебно-оздоровительных свойств она не уступает своему более известному аналогу. Скважина расположена на территории «Медоборов», откуда по трубам ропа поступает в корпуса. Уже здесь ее соответствующим образом разбавляют в зависимости от того, как используют в дальнейшем. То ли для внутреннего потребления — при проблемах с желудочно-кишечным трактом, печенью. То ли для минеральных ванн, показанных пациентам с заболеваниями сердечно-сосудистой системы (в частности, гипертонией, тромбофлебитом). Такую же концентрацию применяют в санатории при подводной вытяжке позвоночника, помогающей устранить неполадки в опорно-двигательном аппарате человека.

О лечебных грязях, глине и не только, применяемых в «Медоборох», читайте в следующем материале о конопкивской здравнице.

Село Конопківка, що в Теребовлянському районі на Тернопільщині, — невелике, зате відоме. Знане в Україні завдяки санаторію «Медобори», що дев'ятнадцять років тому відчинив двері для своїх пацієнтів. Сам населений пункт носить ім'я барона Яна фон Конопки. Саме цей дворянин у першій чверті XIX століття вирішив освоїти місцеве сірководневе джерело для оздоровлення й на власні кошти спорудити курортний комплекс. Згодом сюди поправити своє здоров'я приїжджали хворі з усієї Східної Європи. Так тривало сімдесят років, доки пожежа не знищила оздоровниці.

Нині у санаторії «Медобори», за словами його головного лікаря Василя Мартинюка, широко використовують тутешні природні лікувальні фактори — сірководнево – гідрокарбонатно – сульфатно – кальцієво-магнієві води, торфоболото, синю глину. Намагаються застосовувати різні методи лікування. Велику увагу приділяють і народним способам оздоровлення. Сьогодні поцікавимося, як допомагають тут пацієнтам поліпшити здоров'я за допомогою бджіл і коней.

Про бджолу-лікаря людство знає ще з античних часів. Відомо, що славнозвісний Гіппократ використовував бджоляну отруту для лікування артритів і загальних захворювань. Історія пам'ятає приклади, коли таким методом позбавлялися різних недуг монархи. Місцина навколо санаторію «Медобори» багата, певна річ, на медоноси. Апітерапію, а саме так медики називають бджололікування, в цій оздоровниці розвивають уже десять років. Із завідувачем відділення, лікарем - апітерапевтом Юрієм Чопком подався на пасіку. Наразі є шість бджолосімей, хоча минулими роками мали вдвічі більше. Але для лікувальних справ і цієї кількості вистачає.

Юрій Михайлович мовить, що бажаючих звернутися до апітерапії в санаторії є багато як серед жінок, так і чоловіків. Дехто боїться такої процедури, як бджоловжалення, бо вона не з приємних. Та розуміють: це порятунок. Щоправда, не кожен може скористатися таким методом лікування. Укус бджоли може в декого, викликати сильну алергічну реакцію. Тож перш ніж відпочивальник санаторію потрапить на пасіку, його обов'язково обстежать, зроблять подвійну біологічну пробу на чутливість до бджолиної отрути, аналізи. Якщо буде все гаразд, то пацієнтові радять обмежити себе у вживанні алкогольних напоїв, надто гострої їжі. Бджолина отрута знеболює, пригнічує запальні процеси, поліпшує кровообіг та згортання крові, зміцнює імунну й нервову системи, поліпшує сон та апетит.

Треба сказати, що в «Медоборах» активно лікують не лише укусами бджіл. Одужанню добре сприяють і продукти пасічництва. Люди, які мають проблеми з органами дихання, через спеціальну трубку, вставлену у вулик, вдихають запах меду, перги, прополісу. Такі інгаляції ефективні при ларингіті, бронхіті, зокрема астматичному, та бронхіальній астмі. Сам же мед сприятливий для хворих, що потерпають від дерматологічних, урологічних, гінекологічних і гастроентерологічних недуг. Прополісом лікують рани, опіки, риніт, синусит, трофічні виразки, отит, фарингіт, пародонтоз, ерозії та виразки шийки матки, хронічні захворювання шлунково - кишкового тракту.

Шість років тому в санаторії почали застосовувати особливу форму лікувальної фізкультури – іпотерапію. Тут на допомогу хворому приходить кінь. У «Медоборах» годують трьох дорослих тварин і двоє лошат. Є ще й поні, але це радше для втіхи дітей. Інструктор Тетяна Депутат стверджує, що кінь має особливе біополе і навіть ділиться своєю енергією з недужими. Він чудовий масажист — коли йде, у нього одразу працюють понад сто м'язів і цей рух передається вершникові, а отже, й підсилює кровоплин у кінцівках хворого. Поліпшення ж кровотоку загалом посилює кровопостачання мозку. Тому перелік захворювань, при яких показана лікувальна верхова їзда, досить широкий. Це — порушення рухової сфери через параліч, поліомієліт, розумова відсталість (олігофренія, синдром Дауна, інше), психічні (артизм, - неврози, деякі форми шизофренії), урологічні та гінекологічні недуги, різноманітні порушення соціальної адаптації, сколіотична постава у дітей, післяопераційна реабілітація, вісцеропатії, що пов'язані з патологією хребта, синдром хронічної втоми.

Від сонячного квітня й до теплого жовтня у «Медоборах» організовують з лікувальною метою верхову їзду. Пацієнтами є здебільшого діти, особливо ті, які страждають на ДЦП. За 24 дні перебування в санаторії вони мають таких вісім процедур. Опісля, за словами Тетяни Депутат, краще, впевненіше ходять. Звісна річ, іпотерапією треба займатися все життя, як фіззарядкою.

Для лікувальної верхової їзди в санаторії використовують спокійну, добре вгодовану, з хорошою вдачею Баришню. На ній немає ні сідла, ні стремен. Стелять лише килимок на спину, аби було зручніше сидіти чи лежати хворому. Коню задають тон ходи й ведуть, а тим часом пацієнт виконує вправи, які показує лікар чи інструктор. Треба сказати, що до проведення такого лікувального заходу обов'язково залучають ще й поводиря. Майданчик для занять обирають якнайрівніший. Процедура триває десять хвилин, або й трохи більше. Головний лікар «Медоборів» Василь Мартинюк робить такий короткий висновок щодо користі іпотерапії: «У процесі реабілітації відбувається перенесення набутих фізичних, комунікативних та інших навичок із ситуацій верхової їзди в повсякденне життя».

Природа подбала про багато чинників, що мають добрі лікувальні, косметичні та омолоджувальні властивості. Про це знали в давньому світі. Українці теж із сивих віків широко використовували в своїй медицині розмаїття трав і напоїв, багатомінеральні гірські породи... Щорічно в санаторії «Медобори», що в селі Конопківка Теребовлянського району на Тернопіллі, поправляють своє здоров'я майже п'ять тисяч хворих з усіх українських і зарубіжних усюд. їх серед іншого приваблюють тутешні мінеральні води та торфові грязі, які працівники санаторію вміло поєднують з фізіотерапією та новими лікувальними методиками. Велику увагу тут приділяють, зокрема, нетрадиційній, а точніше буде сказати, народній, давній медицині.

ПИВОЛІКУВАННЯ

Уперше в незалежній Україні, власне, у санаторії «Медобори» взялися лікувати пивом. Звісна річ, живим, світлим нефіпьтрованим. Мати такий продукт складнощів для закладу не викликає. Адже поруч, у селищі Микулинці, здавна існувала пивоварня «Бровар». Нині микулинецьке пиво чи не найпопулярніше на тій же Тернопільщині. - Пиво — рідкий продукт, який утворений внаслідок бродіння та варіння із застосуванням джерельної води, солоду й пивних дріжджів, - пояснює головний лікар «Медоборів», кандидат медичних наук, заслужений лікар України Василь Мартинюк. - У результаті отримуємо збагачений амінокислотами, полівітамінами та мікроелементами напій. Василь Іванович каже, що регулярне вживання пива знімає закрепи, пришвидшує обмін речовин, омолоджує організм. Стоматологи ж радять полоскати цим напоєм рот після вживання їжі. У такий спосіб знижуємо ризик розвитку карієсу.

У «Медоборах» уже шість років займаються пиволікуванням. Валерій Шиманський — лікар-терапевт. Пивотерапія стала для нього вузькою спеціалізацією. Мовить, що відпочивальники на першій порі ставляться до цієї методики лікування скептично. Але варто їм прийняти хоча б одну, скажімо, пивну ванну, думка докорінно змінюється. Адже пацієнт отримує невимовне відчуття. Така ванна передовсім має здатність розслаблювати організм, заспокійливо діяти, сприяє регуляції тиску, потовиділення, оновленню клітин (омолодженню), зменшенню ваги... Словом, використовують її. при вегето-судинних дистоніях, функціональних розладах нервової системи, для поліпшення стану шкіри. Цікаво, що охоту до такої релаксації серед санаторників проявляють більше все-таки жінки. А от вживати внутрішньо пивний напій до вподоби чоловікам, у цьому жінкам вони не поступаються.

Утім, що і як приймати — рекомендує лікар. Перед тим пацієнтові треба буде пройти певні клініко-біохімічні методи дослідження, консультацію у фахівця. Валерій Шиманський зауважує, що літр пива містить до 35 відсотків добової норми вітамінів групи В. Для лікування та профілактики багатьох захворювань у «Медоборах» застосовують світле не фільтроване пиво.

Серед показів до лікування — захворювання шлунково-кишкового тракту (гіпо - та антацидний гастрит, дискинезії жовчовивідних шляхів, хронічні холецистити, закрепи), нирок (нефрити, цистити), нервової та серцево-судинної систем, залоз внутрішньої секреції, обміну речовин (цукровий діабет). Валерій Олександрович твердить, що можна вилікувати безсоння, а дріжджові клітини, які містяться в пиві, не лише омолоджують організм, а й видаляють шлаки і навіть радіонукліди.

Певна річ, що пивотерапія, як і будь-який інший метод лікування, — не панацея від усіх хвороб. Не варто використовувати цей напій тим, у кого цироз печінки, камені в нирках і жовчному міхурі, свіжа виразка шлунку, подагра, стенокардія, ішемічна хвороба серця, виражена гіпертонія. Якщо в анамнезі були епілептичні судоми, як, зрештою, й депресивні стани або ви лікувалися від алкоголізму чи потерпаєте від гострих запальних гнійних процесів, то пивотерапія — аж ніяк не шлях до оздоровлення.

У «Медоборах» нещодавно запровадили и медопивні обгортання. Змішують літр пива з 200 грамами меду й проводять відповідну процедуру. Такий метод використовують насамперед для регуляції обміну речовин, а також для схуднення. До речі, в санаторії є власна пасіка, а отже, й свіжий мед.

БОЛЮСОТЕРАПЫЯ.

Якщо заглибитися в плин століть, то побачимо, що серед багато мінеральних гірських порід українці вже надто шанували й використовували глину, її застосовували в будівництві, у гончарстві, побуті й лікуванні. Наші предки мили нею голову, чистили зуби, голилися, прали одяг. У глиняній ванні купалися, накладали глиняні маски. Вживали глину навіть усередину. Для козаків у боях завдяки цілющим бактерицидним властивостям вона була прекрасним перев'язувальним засобом. Глина має кілька кольорів, і кожна барва додає їй чогось особливого.

У санаторії «Медобори» є блакитна глина. Якось тут вирішили почистити дно ставу, розширити його. Коли зняли шар намулу, знайшли родовище саме цієї глини. Знаючи про її користь для лікування, вирішили серйозно зайнятися болюсотерапією, кажучи інакше, лікуванням глиною. Віталій Вахновський — заступник головного лікаря й водночас лікар - глинотерапевт.

Віталій Володимирович стверджує, що в глині захована ледь не вся таблиця Менделєєва. Тут і сірка, і залізо, і магній, кальцій, йод, мідь, кремній, фосфор... Містить і радій, перед випромінюванням якого не втримаються ні мікроби, ні віруси. Кожна мікрочастинка, безперечно, по своєму впливає на організм чи здатна зберегти наше здоров'я. Завдяки, скажімо, вмісту заліза у глині лікують анемію, кальцій та фосфор найкраще допомагає кісткам і суглобам, судини ж хочуть цинку та міді. Глина сприяє швидкому загоєнню кісткової мозолі після травматичних переломів. Допомагає жінкам долати їхнього страшного ворога на ймення целюліт. Словом, недарма глину називають першими ліками землі. Не треба забувати, що вона видаляє лише шкідливі мікроби та токсини, відновлює клітини й виробляє в організмі імунітет.

Глина має виражену поглинальну здатність. Саме це стало підгрунтям для зовнішнього її застосування з лікувальною метою. В санаторії використовують глину як холодні та теплі примочки, компреси, косметологічні маски. Ті, хто має протипокази до лікування торфогрязями, можуть успішно лікуватися глиною. Адже її накладають на тіло, коли вона досягає кімнатної температури (болото ж мусять нагрівати більш як до сорока градусів, не кожен може витримати такий тепловий стан). Вона не дає побічних дій, як-от навантаження на серцево-судинну систему, не підвищує тиску.

Холодні глиняні аплікації, за словами Віталія Вахновського, накладають там, де є запалення, та в нижній частині живота. Теплі - у ділянці проекції печінки, нирок, сечового міхура. Багато примочок ставлять на гомілки, фалангові, ліктеві, плечові, хребтові суглоби. |лина може прислужитися добре й для лікування гінекологічної патології. Щоправда, тут уже треба використати спринцювання. А от при ревматизмі, артриті, анемії ефективні глиняні ванни. Щомісяця в санаторії курс болюсотерапії проходять у середньому до шістдесяти осіб. Здебільшого вони приймають десять процедур.

Чи можна надмірно захоплюватися глиною? У Віталія Вахновського одразу є готова відповідь: «Ні!» Треба менше процедур тим, у кого - серцева недостатність. У косметиці синю глину треба використовувати лише стерильну, а для цього слід її помістити на годину у сухо-жарову шафу, де температура може досягати до 150 градусів. Глинолікування має-таки бути під лікарським наглядом, адже при невмілому застосуванні, скажімо, при передозуванні можна з організму «вимити» вітаміни, мікроелементи та інші корисні речовини.

1827 р. - у Конопківці засновано перший в Надзбруччі бальнеологічний курорт.
1988 р. - введення в експлуатацію першої черги санаторію «Медобори» спочатку як обласної міжгосподарської оздоровниці. Перший головний лікар санаторію - Л.В.Шминдюк.
1994 р. - головним лікарем санаторію призначено В.І. Мартинюка.
1997 р. - вперше в області введено процедури «медового» лікування.
1998 р. - здано в експлуатацію 5-поверховий спальний корпус на 250 місць, збудовано басейн під відкритим небом, стали до ладу новий бар, відкритий танцювальний майданчик, обладнано сучасну дискотеку.
2001 р. - санаторій - переможець національного конкурсу «Золоті торгові марки України». ного конкурсу «Золоті торгові марки України».
2000-2001 рр. - санаторій «Медобори» став номінантом «Золотої книги ділової еліти України».
2003 р. - оздоровниця нагороджена дипломом Фонду суспільного визнання, дипломом «Підприємство 2003 року» конкурсу «Галицький лицар 2003».
2004 р. - «Медобори» нагороджені грамотою і медаллю «Кращі товари Тернопільщини 2004».
2004-2005 рр. - санаторій - учасник презентаційного альманаху «Діловий імідж України».
2004-2006 рр. - оздоровниця - лауреат конкурсу «100 кращих товарів України».
2006 р. - «Медобори» відзначені дипломом «Кращий вітчизняний товар».
2007р. - санаторій - лауреат Всеукраїнської акції «Лідер товарів і послуг України», дипломант конкурсу «Україна туристична -2007».
2007 р. - головному лікарю санаторію, кандидату медичних наук, асистенту кафедри медичної реабілітації та спортивної медицини Тернопільського медичної академії імені Івана Горбачевського, автору багатьох наукових праць Василю Івановичу Мартинюку присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України». Цю відзнаку Василь Іванович одержав з рук Президента України Віктора Ющенка.
2007 р. - придбано найсучасніший діагностичний апарат «Сфера-4», відкрито сучасний кабінет магніто – лазеро - кванторезонансної терапії, впроваджено нову методику лікування знаного в Україні академіка УМАОІ Віктора Гаврилюка, який презентував санаторію диск із записами резонансних частот, запроваджена лікування голубою глиною.

Скільки не доводиться бувати в «Медоборах», не перестаєш милуватися чарівним ландшафтом Подільських Товарів, як ще називають цю місцевість Сама унікальний природний мікроклімат, який генерують лісові масиви з оточуючими водоймами, заряджає відпочиваючих здоров'ям на тривалий час. А підземні цілющі джерела мінеральних вод типу «Мацеста» і «Моршин», сульфатно-гідрокарбонатне торфоболото. натрійхлоридна вода дуже швидко принесли «Медоборам» всеукраїнське визнання. Санаторій справді вигідно вирізняється цими чотирма лікувальними природними чинниками серед інших майже 600 оздоровниць України, які можуть похвалитися лише одним ми двома. На озброєнні у медиків - сучасна медична апаратура, кожноріч впроваджуються новітні методи лікування, і не лише традиційні. Загалом у «Медоборах» надають понад 60 різних видів процедур. Тут розміщена кафедра фізіотерапії, медичної реабілітації та курортології Тернопільської медичної академії ім.І.Горбачевського. А ще санаторій вабить своїм відмінним сервісом, культурно-розважальним комплексом послуг. Тут проводяться відбіркові етапи Всеукраїнського фестивалю «Кришталевий жайвір», а вихованці спортклубу «Медобори» — постійні призери обласних та всеукраїнських змагань, діє своя художня самодіяльність, проводяться екскурсії пам'ятними та історичними місцями нашого краю.

Всього цього колектив санаторію досягнув копіткою працею впродовж свого 20-річного функціонування. Так, у листопаді «Медобори» відзначатимуть свій молодий ювілей. А ветерани колективу нині згадують нелегкі часи становлення. Пригадують кінець минулого тисячоліття — час безгрошів'я» і бартерних операцій. Тоді, коли у багатьох опустилися руки, «Медобори» не лише втримались на плаву, а й методично зміцнювали матеріально - технічну базу, розширювали види оздоровчих послуг налагоджували зв'язки з громадськими та державними організаціями, підприємствами та фірмами різних форм власності. Сьогоднішні «Медобори» стали не лише всеукраїнською оздоровницею, а й цілим підприємством, яке відіграє далеко не останню роль в економіці району, створюючи робочі місця, поповнюючи місцевий бюджет. Санаторій - один із кращих платників податків у районі, за що неодноразово відзначався грамотами державної податкової інспекції в районі. Медоборівці можуть гордитися підсумками господарської діяльності, одержуючи мільйонні прибутки. Тут низька плинність кадрів, високі зарплати, працює багато молоді, яку приваблюють відмінні умови праці. Зароблені кошти витрачаються на оновлення матеріально-технічної бази, впровадження сучасних методів лікування.

Обслуговуючий персонал санаторію - 238 чоловік. З них 20 лікарів, 52 - середній медичний персонал, 50 - молодший медичний персонал, решта працює в технічних, господарських службах, адміністрації. В «Медоборах» склались цілі сімейні династії: такі як Бойків, Лупійчуків, Шиманських, Гавришів, Мартинюків, Тупічаків. Понад 22 роки працює в «Медоборах» заступник з будівництва та охороні праці Володимир Феодосійович Зарічний. Найстаршому члену колективу Анні Михайлівні Блазі виповнилось 75 років, а наймолодшій медсестрі з фізіотерапії Людмилі Тарасівні Турчак тільки буде 20 років.

Понад 20 років, ще з часів будівництва санаторію, залишилось працювати у «Медоборах» 42 чоловіки, 35 чоловік присвятили санаторію більше 15 років життя, 32 чоловіка - понад 10 років. Це кістяк колективу, який пережив із закладом і нелегкі часи утвердження, і приємні моменти визнання на державному рівні трудових звитяг, на нього рівняється талановита молодь.

Справді, згуртоване коло однодумців і є тим п'ятим і, мабуть, головним чинником, який притягує, наче магнітом, відпочиваючих зі всіх куточків країни, навіть іноземців. Ввічливість, коректність, толерантність, неквапливість у наданні процедур, тактовність та люб'язність — саме такими словами характеризують відпочиваючі обслуговуючий персонал оздоровчого закладу. Колеги разом не лише у робочий час. Вони вміють гуртом зустріти свято, відпочити, відвідати пам'ятні та історичні місця, здійснити екскурсійні поїздки, побувати на оперному чи естрадному концерті. «Медобори» відзначають свій молодий ювілей. Розділити їхню радість приїдуть представники влади, колеги з медичних закладів області, району, Тернопільської медичної академії, санаторіїв країни. Та найбільше своєю радістю поділяться медоборівці із 384-ма відпочиваючими, які зараз оздоровлюються в санаторії. Саме для цих людей працює колектив закладу, даруєїм хороший настрій, здоров'я, кожноденною копіткою працею вселяє оптимізм та впевненість у завтрашній день. Відбудеться святкування, а у задумах колективу — реалізація нових амбітних планів та проектів, спрямованих на покращення здоров'я людей.

Тож хочеться у ювілейний день побажати всім медоборівцям: хай щастить вам в усьому, хай подякою за ваш титанічний труд завжди будуть радісні усмішки, добре здоров'я і слова глибокої подяки відпочиваючих.

«На відміну від більшості оздоровчих закладів, де комфортно лише влітку, - в «Медобори» навіть краще їхати восени, а то й ваимку!

Осінь, яка веж вступила у свої права, обдарувала нас не лише щедрим урожаєм, а й різноманітними гострими респіраторними вірусними інфекціями, кашлем, нежиттю, ломотою в суглобах...

Дізнавшись від доньки, що з 28-ми учнів у класі заняття відвідують лише 11, я прийняла рішення провести кілька тижнів якнайдалі від інфекції. А найкраще - в «Медоборах» Заснований 1825 року німецьким бароном Яном Конопкою, цей бальнеологічний курорт був одним із найпопулярніших за часів Австро-Угорщини - завдяки тамтешнім сірководневим родовищам, цілющому торфоболоту й синій глині. Під час Першої світової війни пансіонат зруйнували, і лише 1967-го за ініціативою науковців - курортологів відновлено у с. Конопківка Теребовлянського району на Тернопіллі лікувальний заклад, на базі якого в 1989 році відкрито сучасний бальнеологічний курорт. Санаторій оснащено найсучаснішим обладнанням, що в комплексі з унікальними природними ресурсами дає можливість позбутися багатьох недуг.

Сюди приїздять із усіх куточків України, з Росії, Білорусі, Прибалтики. У «Медоборах» лікують захворювання опорноруховою апарату, м'язів і суглобів, органів дихання, периферичної та центральної нервової системи, серцево-судинні, гінекологічні недуги.

Як і більшість українців, зазвичай намагаюся оздоровити дітей влітку. Раніше це були переважно двотижневі поїздки до моря, але цьогоріч я все ж надала перевагу санаторному відпочинку. І недаремно на відміну від однокласників, мої діти цілковито проігнорували масові застуди та інфекції! Та оскільки наш сімейний лікар-терапевт порадив «закріплювати результат», у жовтні вдруге поїхала з донькою в «Медобори».

I не прогадала! Житлові та лікувальний корпуси, їдальня все це з'єднано галереями-переходами, тож за поганої погоди навіть немає потреби виходити надвір. А яка насолода прохолодної осінньої днини поніжитись у ванні з цілющою «живою» чи «мертвою» термальною водою, зробити грязеві обгортання, погрітись у сухій С02-сауні...

У арсеналі санаторію - понад 150 процедур. До речі, ще одна зручність: сюди можна приїхати не лише на лікування (за путівкою), а й просто за власним бажанням - аби відпочити й оздоровитися, придбавши «курсівку» безпосередньо в санаторії.

Так, зокрема, мене цікавили процедури, що зміцнюють імунну систему, а також цілющі ванни та лікувальні масажі. Доньці бажано було отримати процедури для органів дихання, яких тут теж чимало: інгаляції настоями лікарських трав, «соляна кімната», дихальна гімнастика, різноманітні апаратні процедури, ароматерапія і, звісно, апітерапія - лікування продуктами бджільництва, чим так славляться «Медобори». Тут можна отримати процедури з використанням продуктів бджільництва. І, звичайно, до столу подають духмяний цілющий мед, що його тутешні бджоли збирають із понад 70 видів лікарських трав та квітів.

Після консультації з лікарем записуємося на кріотерапію - процедуру впливу на організм наднизьких температур - до -180 градусів. Час перебування в апараті, що схожий на космічний корабель, до трьох хвилин, причому холоду практично не відчуєте. Зате буквально по закінченні процедури неймовірний приплив сил та дивовижну бадьорість! Проте головний ефект загартовування організму та активізація всіх обмінних процесів внаслідок дії екстремально низької температури.

Цього разу в «Медоборах» ми провели лише 10 днів - рівно стільки тривав спалах застудних захворювань у школі. Проте відчуття таке, ніби отримали мали повноцінний відпочинок. Комфортні умови проживання, чудова кухня (тут усе готують лише з екологічно чистих продуктів, які закуповують у селян згідно зі сертифікатом якості), концерти українських виконавців, екскурсії, музичні вечори для охочих «активно порухатись» сумувати просто ніколи!

[AD]